1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, що створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
  2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
  3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики — це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
  4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
  5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
  6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
  7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
  8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
  9. Насильство над дітьми — це протиприродній акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
  10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
  11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
    Хай ваша сім’я буде для дитини взірцем людяності, доброти, любові. І тоді нам не треба буде наголошувати на правах дитини, бо їх ніхто не буде порушувати, а обов’язки батьків по стану утримання і виховання дітей будуть сприйматися не як обтяжливий тягар, а як органічний прояв любові до дитини, підтримки в ній людської гідності та самоповаги.